А час іде - не  спить.

     Не  спить  і серце, відповіді  хоче

    За всіх, хто жив, живе і буде  жить…                                                                

     Допоки нам дивитиметься  в очі                                                                             

     Зловісний стронцій  атомних страхіть?

            З метою навчати дітей вболівати за минуле своєї держави,  прищеплювати почуття  подяки  та  поваги  до  героїв, які  загинули під  час  ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, формувати  загальнорозвинену людину, що буде протистояти злу, насильству, несправедливості та руйнуванню навколишнього світу; виховувати почуття сприймання чужого болю як свого, загальнонародного - як особистого, почуття любові до людини, до землі, до держави, почуття поваги і пам’яті до трагічних сторінок України в Смородинському НВК  був  проведений усний  журнал «Чорнобиль - в серці України, та тінь його по всій землі», який  підготувала класний керівник  5 класу Давидова С.О.  

                 Учні познайомилися зі сторінками  усного  журналу «Новий відлік часу: Болісний. Гіркий. Печальний», «На Чорнобиль  журавлі  летіли», «Дорога в нікуди», «Пам’ять жива».

                 У ці дні ми привертаємо увагу як української, так і світової  громадськості  до  страждань людей, які зазнали і продовжують зазнавати дії радіації, - наших співвітчизників  і жителів  інших держав. Серед них і ті, хто захистив  світ від страшної  біди ціною свого здоров’я, а інколи й життя. Хвилиною мовчання  вшанували  пам’ять тих, хто першими опинилися на  місцях, позначених смертю  і болем. Про себе тоді ніхто  не  думав.

                Пам’ять. Це  єдине, що ми  можемо віддати  героям, які за  покликом рідної землі вступили  у палаючий реактор  на  захист рідного  народу. Ці люди, не шкодуючи сил  і  життя,виконали присягу на  вірність народові  України.   

                        Ми  схиляємо  перед  ними голови, у них вчимося  любити  Батьківщину.