Позаду лишились уроки,
Щоденники, екзамени,дзвінки.
Були разом ви дев’ять років!
Усе скінчилось. Ви - випускники.
От і добігли до кінця шкільні роки навчання. Уже пролунав останній дзвінок, позаду іспити і - випускний бал! Так хотілося швидше закінчити школу, щоб відчути себе дорослими, самостійними, впевненими, незалежними... Але чому ж так щемно на душі? Що ж заважає безтурботно веселитися, може те, що більше вже ніколи випускники не зайдуть у свій клас ? Не зійдуться усі разом, так як завжди було продовж 9 років... Сумно і тривожно на серці сьогодні цим дорослим дітям. Вони і справді стали дорослими, але для школи, для вчителів залишаться завжди дітьми, пустотливими і веселими, радісними і щасливими, неповторними і різними. Далі покличуть невідомі, незвідані дороги життя, кожного своя. То ж дай вам, Боже, добра і щастя на путі, світлих і радісних доріг, незрадливої
|